Червона сукня моєї тітки

«Вона вірить у любов до своєї справи, розмовляє про поезію Ліни Костенко зі студентами, їздить велосипедом парком, густим від дитячого сміху, плаває серед фіолетово-жовтих смугастих риб, випалює бур'яни, що дратують пудрові троянди в саду». А ще вона одягає червону сукню і поводиться так, ніби завтра не існує. Для неї це так і є. Тому вона насолоджується красою світу і проживає кожну мить відважно та яскраво, у творчості, любові та радості.

Її останні дні безцінний урок для тих, хто залишається.

«У важкі дні вона дивиться чорно-білі французькі фільми по ТБ, у хороші запускає повітряних зміїв».

За словами Таїс Золотковської, цей текст, додумана біографія, прийшов до неї сам, коли від раку молочної залози померла Аня Сільвер, його головна героїня. Незважаючи на трагічність ситуації, що лягла в її основу, ця вишукано і зворушливо ілюстрована книга — не про мужню боротьбу зі смертельною хворобою (хоча і про це теж), а про красу та жіночність, про здатність проживати кожну мить яскраво та творчо, з любов'ю та радістю.

Історія Ані надихає жити.