Ліззі Карбон та клуб невдах

Все, через що переживають дівчатка-підлітки, непокоїло Елізабет Карбон у квадраті. Кожна дівчина мріє їсти все, що захочеться, і не товстіти при цьому. А Ліззі набрала вже три кіло! І як тут не розводити паніку? Вона займається спортом, їсть не більше, ніж звикла, а тіло стрімко росте вшир, ніби оголосило війну і рішуче йде наступ.

До дівочих проблем додається ще й волосся, нігті, обличчя... Ох, як же складно бути дівчиною! До появи щоденника величезні зусилля «приклали» батьки Ліззі та її старший брат Макс. У сімейства була традиція - спільний сніданок, іноді вечеря. Так от, ніколи ще це дійство не передбачало люб'язної трапези, зазвичай Макс принижував сестру, обзивав невдахою, бездарністю та іншими епітетами, якими називають людей без вираженого таланту хоча б шкільного представника (саме на таку посаду балотувався старший Карбон).

Сім'ю в усі часи вважали фортецею та щитом, які захищають від проблем та приховують від негараздів. Подивимося, наскільки міцними вони виявилися у Карбона. Судний день називався «Разом за всі межі». Абсолютно всі учні отримали можливість розробити проекти та заробити на них якнайбільше грошей. Тобто звичайне шкільне свято має перетворитися на безмежний політ талантів та фантазій.

Потрібно хіба що уточнити, що фантазія могла бути тільки в талановитих дітей, а в невдах справа проста — мовчки мити брудний посуд чи мовчки, бо їх ніхто не сприймав, роздавати флаєри чи ходити по школі з рекламними плакатами. Не хочеться робити більше, коли твою долю вже визначили і найкращого майбутнього не передбачається.

Добре, що в кожній групі вистачало «талантів», які могли сформувати нову разом із Елізабет: Тео, Аріф, Сара, Вероніка, Карстен та Кріссі — повноправні учасники шкільного свята зі своїми ідеями та планами. Коли інші помічають твою спрагу змін, старання і наполегливу працю, то відкривається друге дихання і ти почуваєшся супергероєм. У Ліззі не все йшло як по маслу.

Проблеми одна за одною атакували її: Аріф залишив групу через тиск дядька, Тео зник через проблеми в сім'ї, Сара ніяк не могла відмовитися від своїх релігійних переконань і чекала на щорічну хворобу перед шкільним святом. Але це ще квіточки порівняно із зрадою найкращої подруги...