Зоґ і летюча допомога

Англійська письменниця Джулія Дональдсон та німецький ілюстратор Аксель Шеффлер – наразі чи не найуспішніший творчий дует у світі дитячої літератури, широко відомі своїми дотепними та мелодійними віршоказками, що супроводжуються живими кумедними ілюстраціями.

Їхні книжки читають десятками різних мов, екранізують, театралізують та просто шалено люблять у багатьох куточках планети. Один із найбільш знакових і впізнаваних їхніх персонажів – сумлінний, але трошки неповороткий дракончик Зоґ, який (о, диво!) не стереже принцесу і не планує спопелити лицаря! Зовсім навпаки: в першій книзі про його пригоди він, разом із принцесою Златкою та лицарем Галалотом, вирішує створити «Летючу допомогу», бо ж навіщо воювати, якщо порізів, опіків, синців і так у світі забагато?

Продовження цієї історії, книжка-картинка під назвою «Зоґ і летюча допомога», з’явилося у 2010 році. Неочікувано у центрі сюжету опинилася принцеса, дядько-король якої заборонив їй займатися улюбленою справою, «бо лікувати всіх підряд — не королівське діло!». Але, коли король занедужує і тріо спільними зусиллями виліковує його, він кардинально змінює свою думку та випускає племінницю з домашнього ув’язнення, примовляючи: «Та ж лікарі — як королі! Я так завжди казав!».

Історія Златки досить часто трактується як момент своєрідного феміністичного протесту проти жорстких гендерних ролей, хоча сама Джулія говорить, що йдеться суто про рішучість героїні бути лікаркою, а не принцесою. Так чи інакше, але ця дівчинка є справжньою перлинкою (англійською її ім’я звучить як Pearl, «Перлина») серед низки незвичайних принцес у дитячій літературі.