Душа людини. Її здатність до добра і зла. Мистецтво любити. Дослідження природи любові. Чоловік і жінка

Філософська антропологія Еріха Фромма включає ідеї про історичну зумовленість пристрастей і переживань людини, про соціальний характер як відображення сплаву біологічних і культурних факторів, про неминучість універсального, всепланетного гуманізму.

Еге. Фромм вважав, що основний підхід до вивчення людської особистості повинен полягати у розумінні ставлення людини до світу, до інших людей, до природи, до самого себе. Він обґрунтував можливості різнобічного вдосконалення людини як живої істоти, що мислить. Автор прагне аналізувати складні соціальні явища, розкриваючи початкові психічні потреби людини й типи спілкування, типи орієнтації та патологічні характери, що виростають на цій основі.

Погляди Еге. Фромма на природу людини викладено праці «Душа людини». «Мистецтво любити» оповідає про те, як важливо людині пізнати мистецтво і вміння любити і віддавати, тому що вже сама здатність любити говорить про внутрішню силу людини, незалежність і душевне багатство. Коли людина любить — вона змінюється, вона розвивається, вона вірить у себе, у неї з'являється шанс змінитись на краще. Стаття «Чоловік та жінка» присвячена проблемі пошуку людиною шляхів подолання відчуженості.