Вбивство Командора. Книга 2. Вислизаюча метафора

"З травня того року і до початку наступного я жив у горах..." Мальовниче, тихе місце, ідеальне для творчості. Скромна одноповерхова будова в європейському стилі, досить простора для неодруженого, належала відомому в Японії художнику.

Все було б мирно і спокійно, якби не картина "Вбивство Командора", знайдена на горищі, якби не дзвін буддійського дзвіночка вночі, якби не дивний склеп, що виник з-під кам'яного кургану посеред заростей, якби не зустріч з естетом Менсікі, який за нечувані гроші попросив написати портрет, спочатку свій, а потім можливо його, доньки, якби не спроби розібратися у собі.

"Виходить початком усьому, що відбувається навколо мене, стало те, що я виніс на світ цю картину? І цим розімкнув коло?" Ця картина перевернула життя головного героя та вплинула на всіх, хто її бачив. Вона створила у світі ще одну реальність. Як це все можливе?